Зрозуміти та відпустити:
П’ять років тому — на початку 2014 року — в Україні було 180 банків. Більшість із них не розкривали реальних власників, а звітність не відображала реального стану справ. Навіть аудиторські висновки не гарантували об’єктивної оцінки. На ринку активно працювали «банки-пральні», «пилососи», «зомбі-банки» та створені для вигідного продажу «бебі-бумери». Усі вони де-факто вже були банкротами, проте підтримувались на «штучному диханні».
Вплив глобальних економічних дисбалансів, скрутні часи руйнівної кризи, початок кривавої війни на Донбасі — це чинники, що оголили всі накопичені проблеми української банківської системи.
Деякі банки почали відмовлятися повертати гроші і українцям, і регуляторові. Інші — вже були не в змозі виконувати нормативи та вимоги Національного банку. Були й такі, що залишились без підтримки акціонерів, які просто втекли від проблем та зобов’язань перед вкладниками. Декілька банків опинились на захопленій зовнішнім агресором території...
Чому очищення було неминучим, навіщо було виводити 103 банки і до чого це призвело — у нашому інформаційному проекті.
Пральня — банк, який займається відмиванням грошей через здійснення схемних операцій. Такий банк конвертує безготівкові кошти у готівку, що в народі називають «обналом». Нерідко операції з «обналу» проводяться на мільйони чи навіть мільярди гривень. Така діяльність банку призводить до зменшення податкового навантаження на бізнес та розкрадання державних коштів.
Пилосос— банк, який збирає кошти вкладників та фінансує ними інші бізнес-проекти власника банку чи його родичів. Нерідко такі банківські установи працюють як класичні фінансові піраміди та виплачують отримані від останніх вкладників гроші клієнтам, які відкрили депозити раніше. Шанси отримати свої депозити в такому банку є далеко не у всіх вкладників.
Зомбі-банк— банк, закритий регулятором через структурні проблеми, які накопичилися в ньому переважно після кризи 2008-2009 років. Ці проблеми не були вирішені впродовж наступних років, тому банк весь цей час залишався швидше «мертвим», аніж «живим». Суттєве поглиблення наявних проблем з початку кризи 2014 року стало причиною виведення банку з ринку.
Бебі-бумер— банк, створений в період «бебі-буму» 2010-2013 років з метою подальшого перепродажу, діяльністю на ринку практично не займався. Тобто банк, як у тій казці про красуню, «спав» та чекав на свого принца-інвестора. З початком кризи казка закінчилась: інвестори не з’явилися, а самостійно розвивати установу у власників не вистачило коштів чи бажання.
Анексований— банк, зареєстрований та працював на території Автономної Республіки Крим або зони АТО. Через агресію з боку Росії опинився на окупованих територіях, втратив активи, клієнтів, підтримку власника і не зміг через це залишатися у системі.
Азартний гравець— банк з ризиковою бізнес-моделлю, який зазвичай вів агресивну в певних сегментах банківської діяльності політику, але не був готовий до кризи та різкого відтоку коштів. У таких банків переважно немає адекватних ресурсів для покриття втрат. Тому у періоди криз більшість «азартних гравців» не можуть виконати вимоги з капіталізації та залишають ринок.
Банківська система була не просто хворою, банки працювали поза законом!
- Валерія Гонтарева, Голова НБУ,
під час виступу у Верховній Раді
05 лютого 2016 року
Втрата капіталу (ліквідності)
Фінмоніторинг/ каса/ шахрайство
Крим/ АТО
За рішенням власника
Незадовільна ділова репутація власників/ керівництва
Банки ліквідні, прозорі, готові до відновлення кредитування. Це новітня історія банківської системи України.
- Катерина Рожкова, заступник Голови НБУ
Упродовж 2014-2016 років Національний банк України вжив низку рішучих заходів щодо розкриття структури власності банків. На сьогодні Національному банку України відомі власники всіх банків України. Банківська система є прозорою, тобто кожен українець тепер може дізнатися, кому він довіряє власні кошти.
Із розкриттям прізвищ справжніх власників банків на законодавчому рівні посилено й відповідальність власників за доведення банків до банкрутства — позбавлення волі на строк до 5 років.
Цифри і факти:
Незважаючи на вжиті заходи, деякі банки, використовуючи недосконалу судову систему, намагаються знову повернутись на ринок. Це створює системні ризики для фінансової стабільності, адже судова система використовується власниками нежиттєздатних банків, як квазі-легітимний інструмент, що нівелює всі зусилля Національного банку, спрямовані на оздоровлення та очищення банківської системи України.
Верховна Рада 13 травня 2020 року підтримала в другому читанні та в цілому закон про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Цей закон гарантує невідворотність виведення банку з ринку. Відтепер, у випадку, якщо суд скасує рішення НБУ про виведення банку з ринку, процедура неплатоспроможності або ліквідації банку не припиняється, продаж активів і розрахунки з кредиторами банку тривають.
